УХВАЛЕНО на засіданні колективу
редакції збірника наукових праць
«Психолінгвістика». «Психолингвистика».
«Psycholinguistics».
«1» вересня 2014 року

 

ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ РУКОПИСІВ,
ПОДАНИХ У РЕДАКЦІЮ ЗБІРНИКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ
«ПСИХОЛІНГВІСТИКА», «ПСИХОЛИНГВИСТИКА», «PSYCHOLINGUISTICS»

 

м. Переяслав-Хмельницький
«1» вересня 2014 року

 

Загальні положення

Порядок рецензування рукописів визначає процедуру моніторингу рукописів наукових статей, поданих авторами в збірник наукових праць «Психолінгвістика». «Психолингвистика». «Psycholinguistics» (далі – Збірник), та стандарти статей, які визначають якість опублікованих матеріалів. Процес аналізу наукових статей зорієнтований на встановлення ступеня їх цінності, оригінальності, актуальності й наукової доцільності для прерогатив Збірника, придатності рукопису для опублікування з урахуванням вимог Комітету з етики в публікаціях – Committee on Publication Ethics (COPE) та опорою на досвід роботи провідних наукових співтовариств; на підвищення доброякісності друкованих матеріалів, подолання упередженості й несправедливості при відхиленні чи прийнятті статей.

Метою рецензування є встановлення стандартів якості авторських рукописів.

Завдання рецензування полягають у перевірці:

    • загального наукового рівня статті, зокрема актуальності дослідження, наявності в ній проблеми, її значущості для вирішення важливих наукових і практичних завдань, коректності й доцільності застосування методів при проведені дослідження, рівня узагальнення при формулюванні висновків дослідження тощо;
    • змістового наповнення й структурування статті;
    • правильності використання фахової (спеціальної) лексики тощо.

У Збірнику дотримано регламент подвійного «сліпого» (анонімного) рецензування: авторам не повідомляються імена рецензентів, рецензентам не повідомляються імена авторів. Взаємодія рецензентів і авторів здійснюється тільки через членів редакції.

Редакція нікому не повідомляє інформації, що стосується рукопису (зміст, процес рецензування, критичні зауваження рецензентів, остаточне рішення), окрім членів редакційної колегії Збірника, самого автора і рецензентів.

Рецензії представляються тільки членам редколегії Збірника та авторові.

Терміни розгляду статей – не більше одного місяця.

  1. Порядок проходження рукописів

1.1. Автор надає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам політики збірника наукових праць «Психолінгвістика». «Психолингвистика». «Psycholinguistics», а також правилам підготовки статей до видання. Рукописи, які не відповідають прийнятим вимогам, не реєструються й не допускаються до подальшого розгляду, про що повідомляється їх авторам.

1.2. Рукописам, представленим для опублікування в Збірнику, присвоюється унікальний реєстраційний код, що забезпечує авторові анонімність при рецензуванні.

1.3. У всіх рукописах, що подаються на рецензування, обов’язково визначається ступінь унікальності й оригінальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення (зокрема, freeware сервісу «eTXTАнтиплагіат»).

1.4. У випадку відповідності рукопису вимогам політики Збірника і правилам підготовки статей до видання, а також при наявності позитивного результату перевірки в системі «eTXTАнтиплагіат» рукопис направляється на експертизу фахівцю з відповідної галузі знань.

  1. Процедура рецензування

Кожна стаття, представлена в редакцію Збірника, обов’язково проходить процедуру рецензування. Воназорієнтована на максимально об’єктивну й неупереджену оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності міжнародним вимогам, які висуваються (або пред’являються) до статей наукових видань, компетентний, всебічний і ґрунтовний аналіз як позитивних якостей статті, так і конкретних її недоліків та передбачає наступне:

2.1. Усі рукописи, що надходять до редакційної колегії, подаються одному, а при необхідності – двом рецензентам з урахуванням профілю їхніх досліджень. Призначає рецензентів Головний редактор Збірника. За певних обставин призначення рецензентів може бути доручене Головним редактором члену редакційної колегії. В окремих випадках питання вибору рецензентів вирішується на засідання редакційної колегії. За рішенням Головного редактора актуальні статті відомих учених, що написані і надіслані в редакцію за ініціативи редколегії чи на її прохання, можуть бути звільнені від стандартної процедури рецензування.

2.2. Рецензування проводиться конфіденційно за принципами double-blind (двостороння «сліпа» взаємодія, коли ні автор, ні рецензент не знають один про одного). Комунікація між автором та рецензентами відбувається віртуально (або листуванням електронною поштою, або через відповідального секретаря Збірника). На прохання рецензента та за погодженням з робочою групою редакційної колегії взаємодія автора й рецензента може відбуватися й у відкритому режимі (таке рішення приймається лише в тому разі, якщо безпосередня міжособистісна взаємодія дозволить покращити стиль і логіку викладення матеріалу дослідження). У разі відмови від принципів double-blind рецензування, прізвище рецензента зазначається лише після оприлюднення статті. Редакційна колегія забезпечує, щоб майже всі статті в кожному випуску розглядалися у режимі double-blind рецензування.

2.3. Для аналізу статей у якості рецензентів можуть запрошуватися, окрім членів Редакційної колегії і Редакційної ради Збірника, й інші – вітчизняні та зарубіжні висококваліфіковані фахівці (здебільшого доктори наук, професори), які володіють ґрунтовними психолінгвістичними знаннями, компетенціями, а також досвідом роботи за цим науковим напрямком.

2.4. Рецензентом не може бути співавтор статті, що рецензується, а також наукові керівники здобувачів наукового ступеня.

2.5. Аспіранти мають представити в редакцію Збірника рецензію за підписом наукового керівника, який завірено в установленому порядку.

2.6. Після отримання редколегією рукопису статті, рецензент у 7-денний термін оцінює можливість обсервації матеріалів, виходячи з відповідності власної кваліфікації напрямку досліджень автора статті та відсутності будь-якого конфлікту наукових інтересів. У разі наявності будь-якої упередженості, суперечливих інтересів, що знаходяться в стані конкуренції чи відмінних поглядів, рецензент має відмовитися від експертизи статті та повідомити про це редакційну колегію. Остання має вирішити питання щодо призначення іншого експерта.

2.7. Рецензент, як правило, не пізніше, ніж 21 доба робить висновок про можливість друкування статті. Терміни рецензування у кожному окремому випадку можуть змінюватися залежно від умов, створення яких необхідне для максимально об’єктивного оцінювання ступеня цінності.

2.8. Після остаточного обсервування статті рецензент заповнює стандартизовану форму, яка містить його підсумкові висновки. При підготовці цієї форми редколегією використано й узагальнено положення загальновизнаних рекомендацій щодо процедури рецензування Review Quality Instrument.

Зміст рецензії має відображати наступні основні положення: а) оригінальність і актуальність статті; б) ступінь наукової новизни дослідження (що доведено, отримано, встановлено, визначено, запропоновано вперше, або удосконалено, або набуло подальшого розвитку тощо); в) значущість отриманих результатів для подальшого розвитку теорії та практики наукової галузі; г) доречність і коректність використання методів та матеріалів, що розкривають зміст дослідження та його статистичні дані; д) повнота представленості теоретичного й експериментального матеріалу; релевантність отриманих результатів досліджуваним реаліям; е) відповідність висновків меті та завданням дослідження; є) якість опрацювання літературних джерел та оформлення списку літератури; ж) допустимість статті в цілому і окремих її елементів встановленому редакцією обсягу (тексту, таблиць, ілюстративного матеріалу, бібліографічних посилань); з) якість оформлення статті (науковий стиль, прийнята термінологія, чіткість формулювання, зрозумілість для сприйняття, логічність, доведеність тощо).

У заключній частині рецензії мають міститися виважені висновки про статтю в цілому та чітко вмотивовані рекомендації або про доцільність її публікування в Збірнику, або про необхідність її доопрацювання, або про відхилення. У випадку негативної оцінки в цілому (рекомендація про недоцільність публікації) рецензент має ретельно обґрунтувати своє рішення).

Редакція Збірника електронною поштою відправляє авторові повідомлення з результатами аналізу статті.

  1. Результати рецензування

За запитом автора редакція повідомляє його про рішення щодо прийняття рукопису до опублікування. Рішення можуть бути такими: рекомендувати до опублікування, доопрацювати статтю, відхилити.

3.1. Якщо в рецензії містяться зауваження з пропозицією необхідності доопрацювання статті (внести певні корективи), стаття направляється авторові для її удосконалення й подання оновленого варіанту, або коректного і впевненого спростування зазначених недоліків, чи аргументованої мотивації тих авторських положень, які сприйняті як недоречні й недоцільні. До оновленої статті автор додає з урахуванням думки рецензента листа, який містить відповіді на всі зауваження та пояснення до внесених в ній змін. Удосконалений варіант статті повторно надається рецензентові для прийняття повторного рішення й у разі згоди з автором підготовки мотивованого висновку про можливість їх публікації. Датою прийняття статті до друку вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) щодо виправданості опублікування статті в цьому науковому виданні.

3.2. При виникненні дискусійних ситуацій та у випадку незгоди автора з думкою рецензента стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії, яка організовує додаткове або повторне рецензування іншим фахівцем. Редакційна колегія залишає за собою право на відхилення статей у разі неспроможності автора спростувати висловлені рецензентами аргументи або його небажання врахувати їхні пропозиції та зауваження. На вимогу першого рецензента редакційна колегія може надати статтю іншому рецензентові з обов’язковим дотриманням принципів double-blind рецензування.

3.3. Остаточне рішення щодо можливості опублікування статті, що підлягає додатковому або повторному рецензуванню, приймається Головним редактором (або, за його дорученням – членом редакційної колегії), а при необхідності – засіданням редакційної колегії. Після отримання рішення про допуск статті до опублікування відповідальний секретар сповіщає про це її автора та повідомляє очікуваний термін виходу публікації.

3.4. У разі отримання позитивного рішення про доцільність опублікування повторно прорецензованої статті остання надходить до редакційного портфелю Збірника і в порядку черги та врахування її актуальності підлягає її опублікуванню. В окремих випадках за рішенням Головного редактора) стаття публікується позачергово у найближчому випуску Збірника.

3.5. Редколегія залишає за собою право наукового та літературного редагування змісту статті за узгодженням з автором. Незначні виправлення лексико-семантичного, пунктуаційно-граматичного, мовно-стилістичного або формально-технічного характеру, які не впливають на якість змісту статті, вносяться технічним редактором без узгодження з автором. За необхідності з’ясування окремих питань, що виникли, або у зв’язку з бажанням автора рукопису останні повертаються йому у вигляді макету для схвалення.

3.6. За запитом автора Редакція надає йому довідку про прийняття статті до опублікування за підписом Головного редактора.

  1. Відповідальність та зобов’язання авторів та рецензентів

4.1. Відповідальність за порушення авторських прав інших науковців (втручання в їхню інтелектуальну власність, некоректність цитувань, відсутність посилань тощо) та не дотримання в поданих статтях чинних стандартів підготовки рукописів покладається на автора статті.

4.2. Забезпечення достовірності наведених у статті фактів і даних, обґрунтованості зроблених висновків, наданих рекомендацій, а також науково-практичного її рівня, окрім автора, здійснює і рецензент.

  1. Основні підстави для доопрацювання статті

Основними підставами для удосконалення статті вважаються такі:

5.1. Стаття не містить анотацій українською, російською та англійською мовами, або у разі наявності їх не відповідає за кількістю знаків і за змістом встановленим вимогам.

5.2. Структура статті не відповідає вимогам.

5.3. Зміст статті недостатньо деталізовано для читачів, аби вони повною мірою змогли зрозуміти підхід, запропонований автором.

5.4. Стаття не містить наукової новизни.

5.5. У статті чітко не зазначено, яка частина тексту або висновків відображає інновацію в науці, на відміну від того, що вже відомо.

5.6. У списку літератури не містяться наукові джерела, прізвища авторів яких згадуються в тексті статті.

5.7. Стаття містить теорії, концепції, емпіричні матеріали, висновки тощо, які повністю не розкриваються і не підтверджуються представленими даними, аргументами чи наданою інформацією.

5.8. Стаття не забезпечує достатній опис методів і матеріалів, які б у разі необхідності дозволили іншим ученим повторити експеримент.

5.9. У статті відсутні чіткі й зрозумілі описи чи пояснення, наприклад гіпотез, що перевірялись, змісту й суті експериментів, прикладів статистичних даних або експериментальних вибірок тощо.

5.10. У статті невдало й незрозуміло описано процедуру проведеного експерименту, допущено помилки в статистичних показниках.

5.11. Стаття не відповідає нормам культури мови та письмового мовлення;

5.12. Не здійснена транслітерація списку використаної літератури.

  1. Повторний моніторинг рукопису статті та відповідь на зауваження рецензентів

Повторний науковий аналіз статті та підготовка автором відповіді на зауваження рецензентів означає, що автор має зробити наступні кроки:

6.1. Звернути увагу на всі зауваження, надані редактором і рецензентом (-ами).

6.2. Провести всі додаткові експерименти або здійснити повторний аналіз, ураховуючи аналітичні міркування та рекомендації рецензентів.

6.3. Прокоментувати всі зміни, зроблені в змісті статті, та відправити їх зворотнім листом на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

6.4. Забезпечити толерантну наукову відповідь по всіх дискусійних питаннях. Позначити пункти зауважень, з якими автор згоден, а з якими – ні.

6.5. Чітко зазначити в статті всі зміни, що були внесені при доопрацюванні статті (виділити кольором).

6.6. Повернути переглянутий рукопис у зворотному листі в терміни, встановлені редактором (-ами).

  1. Мотиви відмови в опублікуванні статей

Підставами для відхилення статті від опублікування є такі чинники:

7.1. Перевірка рукопису статті в системі «eTXTАнтиплагіат» не дала позитивного результату.

7.2. Стаття не відповідає галузевому профілю збірника наукових праць «Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics».

7.3. У статті не витримано вимоги, передбачені законодавчо стандартизованими підходами до наукових статей, що встановлені МОН України та міжнародними конвенціями.

7.4. Не враховано зауваження й побажання рецензентів з приводу дискусійних питань, що виникли при рецензуванні.

7.5. Редакційною колегією на підставі експертної оцінки двох рецензентів прийнято рішення про повернення авторові рукопису без права його повторного подання в редакцію.

 

Головний редактор

Збірника наукових праць «Психолінгвістика».

«Психолингвистика». «Psycholinguistics»
Л.О. Калмикова

ІНДЕКСУВАННЯ

book3.jpg
<< < серпня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      
314964
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
У цьому місяці
Всі дні
104
91
623
1671
314964

Your IP: 54.145.113.2